держачися старої друкованої книжки майже крок у крок; його переробка називається „Reineke Fuchs“ і відновила славу старо-нідерландської повісти в цілім світі.
Від кінця XV віку, коли були надруковані прозові переробки старих повістей про лиса, повісті ті сталися улюбленою народньою книжкою в Німеччині, Нідерляндах, Бельгії, а відси переходили чи то в перекладах, чи в усних оповіданнях до інших народів. Усні оповідання народні, дуже подібні до „галузів“ старофранцузької поеми, здибаємо в усіх европейських народів: чимало їх також у народів слов'янських, а особливо в українців, росіян і сербів, хоч писані, книжні переробки французької поеми в давніших часах сюди не заходили. Дуже багато оповідань про лисові та вовкові пригоди оповідають собі семигородські саксонці, що осіли тут іще в XIII і XIV віках. Навіть в устах галицьких жидів, що не вміють читати по-німецьки, чув я широке оповідання про лиса, зовсім подібне до основної повісти в нашій поемі; те саме оповідання записано навіть із уст півдиких муринів, готтентотів у полудневій Африці, де воно було занесено европейськими проповідниками разом із наукою Христової віри; віра Христова у них не прийнялася, а оповідання про лиса й вовка лишилися в їх тямці.
Треба мені ще сказати кілька слів про свою переробку цеї стародавньої повісти. Пишучи її, я взяв тільки головну раму нідерландської поеми Віллема, значить, ту саму, що є і в німецькій книзі про Райнеке і в Ґетевій переробці, та виповнював ту раму зовсім свобідно, черпаючи і з старо-французьких „галузів“ і з
