зорганізовані. Вони мають свої держави, будують замки, кріпості, магазини, висилають колонії, збирають засоби, одним словом, живуть у таких упорядкованих відносинах, що й люди можуть багато дечого навчитися від них. Найліпший доказ, що не самі люди, але й звірі і то навіть такі нікчемні Комахи, як Бджоли й Мурашки, мають здібність до осягнення високого ступня цивілізації.
Всі звірі радо згодилися на Слонову раду й зараз же вирядили посланців до Бджіл та до Мурашок, щоб і вони вислали на завтра своїх речників до Соломонового трибуналу.
Другого дня засів цар Соломон на троні серед свойого трибуналу, і знов стали перед ним відпоручники звірів і людей.
— Чи має ще хто з вас сказати щось нового до того, що було сказано вчора? — запитав цар.
— Ми маємо сказати, — мовили звірячі відпоручники.
— Говоріть! — сказав цар.
— Великоможний царю і пресвітлий трибунале, — розпочав звірячий речник. — Учора речник людей сказав був, що ми, звірі, з власної вини стратили панування над світом. Бо коли ніби то люди боролися, розвивалися, доходили до розуму й сили, гуртувалися докупи та працювали, звірі не поступали наперед, лишилися в первіснім стані й через те мусіли уступити людям. Сьогодні ми маємо свідків на те, що це не вина звірів, а вина того ж чоловіка та його зажерливости. Коли більшина звірів опізнилася в розвою, послабла числом,
