Цю сторінку схвалено
„Не покину я тебе ніколи,
Рідний, милий краю мій,
Хоч мороз зціпить твої роздоли,
Згасне сонце в тьмі хмарній.“
„Не покину тя[1], Вкраїно-нене,
Хоч ти[2] лють морозить кров!
Верне яр твою і тьму прожене
Твоїх діточок любов.
„Хай у стократь кращий край за море
Ластівки собі летять,
А я в ріднім радощі і горе
Непохитно знести рад.“
З чеського Елішки Красногорської 1891
переклав І. Ф.
переклав І. Ф.
СКРИНЬКА
Гопки, скоки! Наче в рою
Скачуть киці по покою,
Там то втіха їм!
Пішла мама і діточки
До города на цвіточки, —
Наш тепер весь дім.
Нуте живо скоки в боки!
Раз то тільки на три роки
Воля нам така.
От тепер ми погуляймо,
Забавочок пошукаймо,
Де лиш є яка.
