Щоб накликати щось злого,
А отак пожартувать.
«Двадцять літ вже регулярно
Ти живеш собі так гарно,
І Господь тебе беріг,
І халіф ще ані разу
Цього дикого указу
Не давав — це ж був би сміх.
«Ну, а так собі для шпасу
Поміркуй, якого б квасу
Наробив тобі той день,
Якби так — виходиш з дому,
А тут гов! «Ніде нікому
В кузні не робить ні цень!»
«Воронь Боже, щоб так сталось!
Але, якби цеє склалось,
Що почав би ти тоді?
Де тобі п'ять драхм узяти?
Що почати? Що сказати?
Був би ти, як на леді».
«Га, поганая роззяво! —
Тут Бассім підскочив жваво
І ухо̀пив бук до рук. —
Будеш ще про це хармаркать?
Конче хочеш зло накаркать
На мій дім? А щоб ти пук!
«Слухай, аджеж як між вами
Хто поганими словами
Наворожить зло мені,
Якби завтра прем халіфу
Стрілило таку тарифу
Видать і замкнуть кузні —
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/116
Зовнішній вигляд
Цю сторінку схвалено