«Сповіщаємо громаді —
Всі кузні в цілім Багдаді
На три дні позамикать,
А хто в кузню кроком ступить,
Раз клевцем по штабі влупить,
Того смертю покарать».
«Певно, був би це, мій друже,
Смішний за́каз, та не дуже.
Що тоді зробив би ти?
Відки б взяв п'ять драхм у жменю
На свічки та на печеню,
На вино та на цвіти?»
Мати рідна Василихо,
Як не визвіриться лихо
На розмовника Бассім!
«А щоб ти мені сказився!
І цим словом подавився!
Щоб капут був вам усім!
«Ну, чи я не дурень крайній,
В тій годині незвичайній
Цих драбуг і волоцюг
У свій тихий дім впускати
І ще тут їм виявляти
Весь життя мого ланцюг!
«Слухай, чорна ти вороно!
Щоб тебе на Боже лоно
Не пустив святий Петро!
Щоб штовхнув тебе на милю,
Коли рік ти це в злу хвилю!
Сто кольок тобі в ребро!»
«Друже любий, угамуйся,
Не клени і не дратуйся!
Пощо Бога всує звать?
Я сказав це не для того,
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/115
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page115-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)