Крикнув із вікна Бассім.
«Ми це, ку́пці дамасценці».
«Трясця вашій лисій неньці!
Забирайтеся зовсім!»
Джіафар
«Друже любий, коб здорові,
Відчиніть! Ми лиш дві слові
Маємо сказати вам».
Бассім
«Щоб вже раз вас занімило!
Думаєте, мені мило
Вашим потурать словам?
«Що лиш жартом ви сказали,
Все якість чорти в'язали
Гудзом на біду мені.
Адже й нині — сміх сказати,
Чи ж не дав позамикати
Пан халіф усі лазні?»
Джіафар
«Всі лазні? Клянем дух з тілом,
Ми весь день за сво́їм ділом
У господі провели,
То й не чули цього дива.
Відчини, душе правдива,
Нам нових сил уділи!»
Бассім
«Тьху! Так, знать, весь день ви спали,
Коли цього не чували,
Про що знає весь Багдад?»
Джіафар
«Пане! Богом заклинаєм,
Нічогісінько не знаєм!
Розкажи, коли нам рад».
