Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Чи самому чорту братом
Можу бути на раз-два».

Весь зіпрів Бассім сарака,
Сам не тямив, що балака,
А всі в регіт: ха, ха, ха!

Суддя
«Ну, небоже, це негоже.

Чорту братом! Нам би, може,
Не пустить вас до гріха».

Він моргнув на сікуторів,
А вони до служби скорі,
Вже Бассіма потягли
І на лавці розложили,
Литки фільками обвили.
П'яти вгору підняли.

Ну ж же батогами прати,
Аж відразу спухли п'яти,
Кров аж бризла по стіні,
У Бассіма з болю й стиду
Сльози капали по виду,
Та уста були німі.

Кару соромну прийнявши,
Судії поклін віддавши,
Наче п'яний, сам не свій,
Мовчки, скулений до того,
Із будинку судового
Він у дім потюпав свій.