Як тут бійку починати.
Бач, як чорт їх розвозив!»
І звернувшись до Бассіма,
Честь йому дав перед всіма
І п'ять драхм йому вручив.
«Друже мій, більдаре царський,
Це за труд твій господарський,
Що ти морес їх навчив.
«А тепер візьми їх трішки
І веди на суд халіфський,
Хай на кару судять їх,
Що прилюдно в день базарний
Тут зчинили бій негарний,
Собі сором, людям сміх».
Та Бассім слова хороші
Ледве чув, він хо́пив гроші
Та й шепоче: «Я Бассім!
Дбає ще аллах за мене!
Світло є, й вино, й печене!
Дзусь тепер халіфам всім!
А борців по тій промові
Хо́пив, мов снопи бобові,
У повітря їх підняв,
Під одну паху одного,
Під другу паху другого,
І поважно поманджав.
Вся юрба за ним, мов лава:
«Гарно! Браво! Слава! Слава!»
Крик, і сміх, і плеск, і плач.
Та борців рідня в більдара
Просить: «Панцю! Вже ж їм кар
Остра! Решту їм пробач!
«Хай погодяться тут вдвіику,
Перепросяться за бійку
