Став халіф. «Що за причина?
Цей поганий пиячина
Чи собі жартує з нас?
Я халіф — і бачте диво!
Моїй владі неможливо
Прикрутить його на час!
«Слухай, любий Джіафаре,
Я дізнатись мушу варе,
Де він гроші нині взяв?
Бач, потвора та безбожна!
Як співа! Сказитись можна!
Взір для всіх таких роззяв!»
Джіафар не рад тій вісті:
До ведмедя в ґавру лізти
Й до Бассіма — все одно.
Та перечитись — не платно.
Він застукав делікатно
У Бассімове вікно.
«Хто там? — чути крізь віконце
Грубий голос. — Щоб вам сонце
Не світило ні на п'ядь!
Певно, знов ті дамасценці —
Трясця їх поганій неньці! —
Лізуть ніч мені псувать!»
Ти на нас не сердься дуже,
Не ганьби нас і не гудь!
Завтра вже нам в путь збираться,
І прийшли ми попрощаться, —
Тож впусти нас, ласкав будь».
От ідіть до чорта в зуби,
