Цю сторінку схвалено
То дістати мушу швидко
Те лицарськеє биття.
„Перший лицар, що в дорозі
Напіткаю, мусить службу
Цю мені зробить, а славу —
Славу я здобуду сам!“
І, вспокоївшись на тому,
Випрямився на кульбаці,
Світ увесь очима змірив
Та й погнав у Божу путь.
V
„«Пишно сонце золотеє
Розпустило на всю землю
Золоті свої пачоси
І вітало світ увесь;
„Гармонійно щебетали
Пестропері пташенята,
Світ вітаючи небесний
На кастільськім небосклоні;
„От тоді преславний лицар
Дон Кіхот покинув гордо
Те своє пухове ложе,
Зброю ясную надів.
„А в подвір'ю вже готовий
Ждав преславний Росінанте,
Щоб на честь усьому світу
Взять його на свій хребет».
„Так, мабуть, почне колись то
Чародій якийсь премудрий