„Всі його гостять безплатно
За ті тру̀ди, невигоди,
Що воно терпи́ть по світі,
Щоб невинність боронить“.
„Все те, панцю, чиста байка, —
Рік корчмар. — У мене так є:
Хто ночує, їсть і п'є,
Мусить за це все платити“.
„Е, ти дурень!“ скрикнув лицар,
Дав остроги Росінанту,
Вискочив за браму й хутко
Геть у поле почвалав.
„Он як! — закричав корчмар. —
Ну, чекай же! Втік пан лицар,
То вже не втече пан джура.
Гей, ти, мой! Плати за все!“
„Я? — озвіривсь Санчо Панса. —
Я платити? Як мій пан
Не платить, то й я лицарське
Право не буду ламать“.
„Хло, та я тобі всі кості
Поламаю“, рік корчмар.
„Хоч січіть мене живого,
А я й феника не дам!“
На цю сварку позбігались
Інші гості, що в тій корчмі
Ночували — шаповали,
Ковалі та шматярі!
Вчувши, про що річ зайшла,
Скочили нараз до Панси,
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/314
Зовнішній вигляд
Цю сторінку схвалено