sischen, Türkischen und Arabischen nach Petits de la Croix, Galland, Cardonne, Chauvis und Cazotte, dem Grafen Caylus und Anderen übersetzt von F. H. von der Hagen. Zweite wohlfeilere Ausgabe. Prenzlau, 1835.[1] Ця збірка мало що не така довга, як її титул, бо обіймає 11 не зовсім малих томиків, і була, як сказано в титулі, зліплена зі східніх оповідань, поперероблюваних на французьке ще в XVIII віці. Отож у 4-ім томі цієї збірки я й віднайшов свого старого знайомого „Казоєма”. З огляду, що старе Гаґенове видання тепер досить рідке, подаю тут це оповідання в дослівнім перекладі і з іменами власними в тій формі, яку в своїй рецензії признав хибною д. Кримський, а яку я знайшов у своїм старомоднім та невибагливім джерелі. Читаємо там на стор. 324—331 ось що:
Жив у Багдаді старий купець на ім'я Абу Касим Тамбуріфорт, славний своїм скупарством. Хоч був дуже багатий, то проте одягався в саме лахміття; його турбан з грубого полотна був такий брудний, що його колір годі вже було розпізнати. Але між усіми частинами його одягу його пантофлі звертали на себе найбільшу увагу цікавих. Їх підошви були попідбивані грубими цвяхами, пришви всюди були полатані. Певно, славний корабель Арґо не складався з так багато кусників, як ті пантофлі, а від 10 літ, відколи служили во-
- ↑ (Тисяча і один день. Східні оповідання з перської, турецької та арабської, за Пті де ла Круа, Галландом, Кардоном, Шаві і Казоттом, графом Келісом та іншими, перекладено Ф. Г. фон дер Гаґеном. Друге виправлене видання. Пренцлав, 1835.).
