Цю сторінку схвалено
Не можучи ще отямитися з зачудовання, капітан який час ходив по покою, поки врешті не доміркувався, що його жінка остаточно має рацію і що вся оця незвичайна сцена є тільки доказом її незвичайної любови до нього, і вкупі з тим її обачности й незвичайного розуму. А зміркувавши це, він узявся совісно за рахунки й папери. Щоб йому не переривати праці, жінка принесла йому підвечірок до сальону і знов лишила його самого.
