МАРК ТВАЙН[1]
Я нераз бував у Гайдельберзькім замку, оглядаючи нагромаджену там збірку курйозів, а одного дня здивував я її властителя своєю німеччиною, що мусіла виглядати досить незвичайно. Він слухав дуже уважно, а коли я наговорив досить багато, сказав мені, що моя німеччина це велика рідкість, а може навіть „унікат“ і він рад би закупити її для свого музею. Коли б він був знав, скільки коштувало мене набуття моєї вмілости, то був би знав, що її закуплення мусіло б зруйнувати кожного збирача. Мій приятель Гарріс і я попрацювали в ту пору порядно таки через кілька тижнів над німецькою мовою, і хоча поступи наші були добрі, то всетаки ціль свою осягнули ми тільки з великими труднощами і клопотами, бо з наших учителів три пішли через це до гробу. Хто сам не вчився по-німецьки,
- ↑ Може не від речі тут буде згадати, що прізвище Марк Твайн не жодне ім'я, а тільки технічний термін. Бувши лоцманом на Міссісіпі, автор так привик до ненастанних лоцманських викриків при мірянню глибини води: mark one, mark twain (один вузол, два вузли) і т. ін., що потім узяв собі цей окрик за псевдонім. Значить, зовсім не відповідно перекладає дехто у нас „Марко Твайн“, бо це — марк (знак, марка, вузол) не має з Марком нічого спільного. (Ів. Фр.).
