хом одного хорого й видобуто з нього 13-ти складове слово; хорий був німець із Гамбургу. Тільки ж на лихо хірурґи розрізали хорого в невідповіднім місці, думаючи, що він проковтнув панораму, от тому то він і вмер. Цей випадок покрив ціле місто жалобою“.
До цієї записки хотів би я додати пару уваг про одну з найдивоглядніших появ нашої теми, а то про довжину німецьких слів. Деякі доростають до такої довготи, що кидають тінь і їх кінці губляться в далечині, наприклад:
Freundschaftsbezeugungen,
Dilettantenaufdringlichkeiten,
Stadtverordnetenversammelungen.
Це вже не слова, це поазбучні хороводи. В кожнім числі газети видно їх маєстатичні процесії, а при дрібці фантазії можна уявити собі належні до процесії хоругви й чути музику. Такі слова додають і найгіршому поняттю незвичайної величности. Скільки разів знайду вдатний екземпляр такого слова, пакую його до мойого музею. Маю їх уже гарну збірку. Дублікати обмінюю з іншими збирачами. Ось вам пару збірцевих екземплярів, які я недавно закупив на ліцитації:
Generalstaatenverordnetenversammlung,
Alterthumsforschungswissenschaften,
Kleinkinderbewahrungsanstalten.
Wiederherstellungsbestrebungen,
Waffenstillstandsverhandlungen.
Коли таке альпійське пасмо гордо машерує по цілій сторінці друку, то для літературного крайобразу мусить це бути велика прикраса; але для того, хто починає вчитися цієї
