мови, стають ті гори великою завадою; вони завалюють йому дорогу, він не може ані верхом, ані сподом, щонайбільше хіба тунелем, коли деякий прокопаний. А коли вдасться за підмогою до словника, то цей не дасть йому нічого. Такими понаскладаними словами він не займається. Треба таке слово поперед усього понести до хеміка, щоб розложив його на складові часті, а потім вишукувати із словника ті поодинчі цурпалочки.
Оце ж я й показав вам, яка то трудна та німецька мова, або бодай силкувався показати це.
Один студент із Америки на питання, як дає собі раду з німецькою мовою, мав відповісти без запинки: „Не даю собі з нею ніякої ради. Цілісінькі три місяці я прів над нею і вивчив тільки одно речення:“ „Zwei Glas“ (дві шклянки)! „А по хвилині німої задуми додав з запалом: „Але це одно я присвоїв собі основно!“
І ще мені здається, що англійська мова при описі гомінких, величних і страшних річей має міцніші, гучніші, характерніші слова, ніж німецька. Слова такі як boom (читай бум, знач. дерево або гуркіт), burst (чит. берст, знач. вибух), crash (чит. крешт, знач. траскіт), roar (чит. рор, знач. рик), bellow (чит. бельо, знач. ревти), blow (чит. бельо, знач. дути), thunder (чит. зандер, знач. грім),explosion (чит. експльоєн, знач. вибух), how (чит. гауль, знач. вити), cry (чит. край, знач. кричати), shout (чит. шаут, знач. галасувати), yell (чит. єль, знач. вити), battle (чит. бетель, знач. битва), hell (чит. гель, знач. пекло) роблять сильне вражіння, вони гучні й величні. Відповідні німецькі слова видаються мені далеко слабшими; деякі дзвенять так лагідно, що
