Сторінка:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu/499

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

можна б ними дітей уколисувати до сну. Як лагідно звучать, напр., Schlacht, Gewitter! Найсильніший вислов на наше explosion маємо в німецькім — Ausbruch! Ну, то в нашім toothrush (чит. тузбраш, знач. щітка до зубів) міститься щось страшенне в порівнянню з цим.

Перебравши ось так уломності німецької мови, переходжу тепер до коротенької приємної задачі — піднести її добрі прикмети. Про писання іменників великою буквою я вже згадував. Але ще далеко цінніша інша прикмета, а то — писати слова так, як їх вимовляється. По короткій науці знає новак про кожне німецьке слово, як його вимовляти, коли тимчасом у нашій мові має з тим найбільші труднощі. Далі німецька мова надзвичайно багата на вислови спокійного, любого, затишного, домашнього побуту; на все, що в'яжеться з любов'ю, дитячим почуттям і чемністю для чужинців; нарешті, на різнобарвне й різнородне життя в природі. Деякі німецькі пісні зворушують до сліз навіть чужинців, що не розуміють їх мови — доказ, який влучний сам звук слів. Він віддає так вірно і правдиво їх значіння, що навіть без зрозуміння западає чужинцеві через слух у серце.

Німки часто скрикують: Ach, Gott! Mein Gott! Gott im Himmel! Herr Gott! Вони, здається, вірять, що й американки мають той самий звичай. Я чув, як раз одна підстарша німецька панна говорила до молодої моєї землячки: „Обі мови такі подібні одна до одної! Як то гарно! Ми говоримо „ach Gott“, а ви мовите „Goddam!“[1]

 
  1. Дословно: покарай, боже! — звичайне англійське прокляття.