би я, чого доброго, позбавити світ якогось непізнаного та нерозвитого Діккенса або Шекспіра.
3. Жахаюся також завдання — вистарати для Вас письменську роботу, за яку б Ви могли жадати гонорару. Скоро Ваші праці самі дадуть доказ, що вони справді цінні, то Ви ніколи не будете змушені тинятися, шукаючи літературного заняття. У Вас набереться так багато праці, Ваша голова потребуватиме так багато глуздів, що вам може й не стане їх, щоб виконати й половину тої роботи, на яку дістанете замовлення. Коли початковий письменник хоче дати доказ, що справді зуміє зробити щось порядне, то я знаю один дуже простий спосіб, зовсім певну методу до осягнення цієї цілі: нехай доти пише безплатно, доки йому хтось не предложить гонорару. Коли протягом трьох літ ніхто не надставиться йому з гонораром, то він може з повним довір'ям уважати це за знак, що природа призначила його на дроворуба. І коли в нього буде хоч за макове зерно мудрости, то він преспокійно усунеться набік і візьметься до заняття, яке призначило йому небо“.
Ступні, які я тут описую, мусіли переходити такі мужі, як Чарлз Діккенс і інші визначні письменники; та ледве чи це подобається мойому клієнтові. Молодий початковий літерат, це дуже, дуже чудернацька людина. Він знає, що якби захотів бути бляхарем, то майстер зажадав би від нього свідоцтва про його дотеперішнє моральне поводження й зобов'язав би його три, а може й чотири роки бути
