Цей XXIX том розпадається на дві книзі й містить вибір прозових перекладів Івана Франка. З бібліографії цих перекладів, уміщеної вкінці тому, ми бачимо величезний діяпазон цієї багаторічної, упертої праці. Ще в ранньому періоді своєї літературної діяльности Франко знайомить західньо-українську суспільність з кращими взірцями нової прози, як Золя, Гоголь, Достоєвський, Пом'яловський. На протязі всього свого життя він не припиняє цієї праці й дає переклади зі всіх світових літератур, дбаючи вибирати те, що, на його думку, мусило дати щось нове, здорове й корисне та зацікавити українську суспільність. В цілому наслідки велитенської Франкової роботи, лише частину якої ми показуємо тут за загальною назвою „З чужих літератур“, складають показну хрестоматію світового письменства, що не втратила значіння і на сьогодні.
Це одна причина, що спонукує нас, навпроти звичаю, включити прозові переклади Франкові
