Отже письма сего не могли інспірувати і не інспірували ані Ясновельможний Пан Гетьман, ані поблизу Нього проживаючі Члени Ради Присяжних У. С. Х. Д.
Урочисто стверджую і готовий засвідчити навіть присягою, що ані Ясновельможний Пан Гетьман, ані ніхто інший ніколи мене проти В. К. Липинського не бунтував і не бунтує, врешті колиб навіть і схотів таку спробу зробити, то робота його булаб дуже невдячною, бо ані по свому громадському стажові, ані по літах моїх, не представляю з себе матеріялу на „бунтаря“.
Навпаки складав я те письмо і підпис свій поклав під ним з великою скорбою і з повною свідомостю відповідальности за кожне в ньому слово, ясно зізнаючи, що джерелом його є безгранична любов до моєї Отчизни, для якої — побіч таких самих як я сам — несу без скарги свій тяжкий хрест української дійсности з глибокою і непорушною вірою, що ніякі насварки і невідповідальні вчинки навіть великих людей українських — що знесилившись під нелюдським тягарем того хреста хулять його непритомними з болю устами — не зупинять могутнього зросту народившоїся вже поміж нами світлої Ідеї Великої Української Гетьманської Класократичної Держави.
Варшава, 14. жовтня 1930 р.
Л. Сідлецький (Сава Крилач).
