Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/108

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 101 —

Хто в бѣдѣ дав — два разы дав.
Хто в коршмѣ служить, тому в бровари платять.
Хто в лѣтѣ гайнує, тот в зимѣ голодує.
Хто во̂д страху умер, тому б*динами звонять.
Хто волохатый, буде богатый.
Хто в печи лягає, другого ожогом досягає.
Хто в пѣрьє порастає, най на бѣдного памятає.
Хто в ряду, мусить дати коляду.
Хто в свѣтѣ не бував, той чуда и дива не видав.
Хто высоко лѣтає, тот низко сѣдає.
Хто дав зубы, дасть и хлѣб до губы.
Хто дбає, той має.
Хто два заяцѣ гонить, жадного не здогонить.
Хто добре уйме, той добре несе.
Хто дужчій, той лѣпшій.
Хто дурневи выбачить, має сто днѣв во̂дпусту.
Хто дурним уродився, той и в Кієвѣ розуму не купить.
Хто з Богом с тим Бо̂г.
Хто здоров лѣко̂в не потребує.
Хто з разу выграє, той на ко̂нци не має що ставити.
Хто каши наварив, тот мусить и з-ѣсти.
Хто кого мине, най ногу вывине.
Хто кому стрык, все му дащо тык.