Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/57

— 50 —

Лижи менѣ губы, коли го̂рки̂, а сли солодки̂, то сам злижу.
Лиса зловити.
Лисом по̂дшитый — псом по̂дбитый.
Лихє доброго не любить.
Лихє швидко приходить, а поволе во̂дходить.
Лихій гро̂шь не загине. — Лихого гроша нѣхто не украде.
Лихій лихом погибає.
Лихій набыток не спо̂рный.
Лихій набыток не до̂йде третих рук.
Лихій передобѣдок и найлѣпшій обѣд попсує.
Лиха то радо̂сть, по котрій смуток наступає.
Лихо Литвинка нападе, як не зякне.
Лихом о землю вдарити.
Лихо не козацка, нема хлѣба ани пляцка.
Лихо тобѣ воле, коли тя корова коле.
Ловив вовк, ловив — а колись и вовка зловять.
Лоша — вовчій по̂дпалок.
Луб лице — очѣ трѣска.
Лутша одна свѣчка перед собов, нѣжь двѣ за собов.
Лутша соломяна згода, як золота звада.
Лутша цнота в болотѣ, як нецнота в золотѣ.
Лутше во̂д разу ковтун з головы збути.
Лутше годовати, як поминати.
Лутше давати, нѣжь брати.
Лутше дома, нѣжь на празнику.