Цю сторінку схвалено
(Опісля виходить Осінь (Галя), одягнена в жовту суконку, омаєну пожовклими листями).
Осінь. (Деклямація).
Не щебече соловейко
В гаю зелененькім,
Він лишив своє гніздочко
В корчику маленькім.
Вже не кує зазуленька
В лузі над водою,
Полишила рідну землю
Кругом сиротою.
З ними й другі пташенята
В вірей полетіли,
Осталися сумні гаї,
Ліси заніміли.
З дерев листя поспадало,
Тепла вже немає,
Холод землю опустілу
Інеєм вкриває.
Лиш здалека гайвороння
Крячучи сумує
Та на рідний край наш любий
Зиму вже віщує.
Входить Зима (Леся) одягнена в білу суконку з якої звисають куски білої вати (імітація снігу).
