Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/171

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


У справі боротьби з недоплатками доводилося вирішувати побіжно і деякі загальні питання з тим звязані, кому, наприклад, піклуватися про ліквідацію недоплаток подушного окладу з міщан кріпости Петровської за 1813—1814 р., бо там було скасовано ратушу. Наведено відповідний параграф з маніфесту, що „для предупрежденія недоимокъ волостные головы выборные и старшины имѣютъ право тѣхъ крестьянъ, на коихъ лежитъ недоимка от нерадѣнія или распутства, а не отъ пожара или другихъ несчастій происшедшая, по мирскому приговору употреблять въ самом селеніи въ работу или отослать въ рабочій домъ“. Далі вирішено, що по справах недоплати підлягають зазначені міщани Петровської кріпости Олександрівському нижн. зем. судові (л. 62—64, 1814 р.).

Дворянські справи найчастіш стосуються до вияснення економічного стану в звязку з податковими питаннями. Різноманітні реєстри дворянства складені в звязку з роботами проведення шляхів, з вистачанням робітників та иншим. Маємо окремі реєстри зубожілого дворянства, що вимагало якоїсь допомоги.

Побутових епізодів дворянського життя не багато. Зазначимо справу про нещасливий шлюб дворянки, яку ошукав на цім заїжджий надвірний совітник. Покривджена прохала „отъ притязаній Молчанова здѣлать меня свободною и, позволивъ мнѣ вступить въ законный бракъ, за невинное меня клеветаніе, обманъ, лишеніе дѣвства и грабежъ съ Молчановымъ поступить по законамъ“[1].

Генеалогічних матеріялів не багато. Зазначимо справу Товбичева. Ще раніш у 1808 р. Товбичев „представлялъ въ доказательство дворянскаго его достоинства 1) универсалъ гетмана Малой Россіи обоихъ сторонъ Днѣпра и войскъ запорожскихъ графа Разумовскаго 1756 года февраля 12 дня, что отецъ его Дмитрія, Переясловского полку значковый товарищъ Іосифъ Товбичевъ, полковаго обознаго — компанѣйскаго Ивана Товбичева сынъ, за продолженную имъ чрезъ 20 лѣтъ, первіе въ третьемъ компанѣйскомъ полку въ чинѣ сотничьемъ, а потомъ въ Переясловскомъ полку значковымъ товарищемъ добропорядочную службу, опредѣленъ въ третій компанѣйскій полкъ полковымъ писаремъ того 756 года февраля 6 дня, 2) патентъ Малороссійской Коллегіи 1769 года апрѣля 1 дня, что оный Іосифъ Товбичевъ за продолженную имъ службу и бытіе въ походахъ произведенъ во 2 компанѣйскій полкъ полковымъ обознымъ, 3) патентъ оной Коллегіи 1772 года сентября 21 дня, что онъ Товбичевъ за долговременную службу произведенъ въ малороссійскіе полковые обозные, 4) патентъ той же Колегіи 1774 года февраля 24 дня, что онъ Товбичевъ за службу его и бытность въ походѣ и сраженіяхъ произведенъ компанѣйскимъ полковникомъ, 5) указъ Государственной Военной Коллегіи 1780 года іюля 27 дня, что проситель поручикъ Дмитрій Товбичевъ состоялъ на службѣ съ 770 года, изъ малороссійскаго

  1. Арк. 2703.