Перейти до вмісту

Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/25

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

22

Віктор Юркевич

вони мали рацію цікавитися цими землями, про які могли зібрати і відповідні докладні відомості. Але опріч тих засобів, що їх вони мали, як місцеві адміністратори, мали вони ще й гроші на справи залюднення. Вінницьке староство в другій половині XVI в. не було звичайне староство, яке дає в. князь з тих чи инших міркувань. На вінницькому старостві було записано гроші і зайняття старостинської посади вимагало крім згоди в. князя ще й грошових засобів, щоб виплатити запис на старостві. Кн. Богуш. Корецькому записано на Вінницькім старостві 5.000 кіп грошей, після нього п. Струсь з Комарова держав староство з умовою сплатити суму записану спадкоємцям кн. Корецького (Арх. VIII, V, с. 473). Далі, п. Струсь одержав дозвіл передати староство Калиновському з тою-ж передачею записаної суми (с. 319). Отже, ми бачимо, старости повинні були мати готові гроші, щоб викупити за згодою в. князя староство. Таку саму фінансову основу мали старости і для своєї колонізації малозалюдненого ще району, де треба було закріпляти зайняті позиції з огляду на можливі напади ворогів з степу.

За будову укріплень давала влада певні пільги, але не давала грошової допомоги, і старости повинні були на це вважати. Організація панського фільваркового господарства теж вимагала певних витрат при самім початку.

Отак проторює собі шлях велика панська колонізація на Звиногородщині наприкінці XVI та в XVII в.