дання нових, чи закріплення давніших — це нагорода за різні видатні заслуги, оцінку яких і робить гетьман у своїм універсалі. Заслуги на війні в В. Запорозькім це основа наділення маєтками заслужених та визначних осіб. Так поволі з загалу козацтва, що бере участь у завзятій боротьбі, виділяється певна група осіб, які через свою завзяту військову діяльність займають почесні місця. В деяких універсалах згадки докладніші і намічають ніби біографію, міну служби в війську, як звичайного військового, на службу серед ближчих до гетьмана прибічник людей, витворюється і спеціяльний термін для такої служби — „при боку“ гетьманськім, витворюється поволі і саме коло оцих урядовців. Так намічається в цих універсалах процес розслоєння загальної маси козацтва, виділення старшини, що займає місця по-над звичайною масою, а між цією старшиною, що відзначена за свої військові та инші заслуги, знов виділяється група урядовців з ближчого до гетьмана оточення, з спеціяльними відповідальними завданнями. Деякі універсали подають і окремі епізоди з життя та діяльности, між тим як инші обмежуються лише загальними характеристиками. Між наведеними раніш уривками є згадка про перебування в полоні, яке вплинуло шкідливо на здоров'я та підірвало матеріяльне становище: це окремо відзначено в гетьманськім універсалі, як важлива пригода за-для визначення заслуг.
Вважаючи військову службу за основу наділення маєтностями, треба було провадити уважний контроль за всіма змінами одбування служби військової та забезпечення маєтками. Коли-б поставити такий контроль як слід, то треба-б фіксувати кожну зміну — збільшення чи зменшення одбування військової служби, в залежності від кількости осіб, що виконують службу: зменшення родини чи її збільшення просто пропорційно зміняло і право на забезпечення маєтками, при збільшенні можна добавити, при зменшенні дещо відняти. Гетьманський уряд не виробив такого уважного контролю за виповненням служби та такої регістрації, як це було в В. Князівстві Литовськім та в Московськім царстві. Не було вироблено і середніх норм забезпечення маєтками, щоб однотипово переводити наділення маєтками заслужених в В. Запорозькім осіб.
Але хоч гетьманський уряд і не завів такого уважного контролю та не встановив середніх норм наділення маєтками, він все-ж-таки зробив було кілька кроків в цім напрямі по цьому шляху. Він пробував було завести контроль за змінами в забезпеченні маєтком і хотів встановити таку систему, що на кожну зміну в маєтковім забезпеченні треба прохати згоди від гетьманського уряду. Пізніш це було затемнено і поновлені пережитки цього здавались втручанням гетьмана, напр., Мазепи, в родинні справи старшини, її шлюби, тестаменти, записи та инші справи. Між тим були спроби завести контроль у цих справах, щоб кожну зміну в земельнім забезпеченні затверджувати в звязку з виконанням військової служби. Гетьманський уряд або визнавав таке розпорядження за слушне
