Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

і потверджував його чи навпаки не визнавав його за таке та відкидав, бо воно не буле скомбіновано з виконуванням служби. Ось приклади. Пан Станіслав Кохановський — з бувшої шляхти — видав дочку за Карпа Мокрієвича і дав по дочці слободу Гучин з млином, а сам від того „ся зцуралъ“; гетьман розглянувши справу з цією передачею слободи, знайшов „речъ слушную“ і потвердив записані за п. Карпом Мокрієвичем — слободу і млин з розміром та „користями“ з слободи (Генер. сл. Черн. № 125). В універсалі дальшого гетьмана ми теж знаходимо визнання — „видячи такъ слушную речь прозби его“ і потвердження того, про що було прохання. Коли гетьманський уряд певні записи та передачі маєтків уважав за слушні, він керувався певними загальними міркуваннями, які лежали в основі його оцінок що-до змін в маєтковім стані окремих осіб. Деякі розпорядження приватних осіб гетьманський уряд міг визнати за „неслушні“, коли-б, наприклад, шляхом записів відходили до приватних рук ті маєтності, яким уряд уважав за потрібне дати спеціяльне призначення. Робив гетьманський уряд і певні заміни, заміняючи один маєток на инший: знаємо таку заміну в складі маєтків Ніженського Богородицького манастиря, коли взято м. Мрину з селами та дано м. Салтикову Дівицю теж, із селами (Генер. сл. Н. п. № 4).

Гетьманські надання мали прикмети умовних надань. Давали села і слободи з умовою виповнення військової служби і поки таку службу виповнювали. При тому уряд залишав за собою право зробити якусь заміну в маєтностях, надати инший маєток, замінити на инші тієї-ж самої вартости.


Деякі сумніви могли бути з приводу тих маєтків, що їх повернено панам з бувшої шляхти. Ці пани могли вважати свої маєтки за безумовні, як це було раніш до Хмельниччини. Але в самих універсалах не проведено різниці між цими групами маєтків: ті що їх надано вперше та ті що їх повернено попереднім панам-землевласникам; не ужито тут яких инших спеціяльних термінів володіння. Взагалі з термінами володіння справа стоїть не дуже просто, бо гетьманські універсали першого десятиліття не мають сталих вироблених термінів володіння, а користуються з звичайних зворотів. В універсалах г. Богдана немає ще виробленої термінології. Коли взяти ті універсали г. Богдана Хмельницького, що повертають та потверджують панам з колишньої шляхти їх маєтності, легко зауважити тут брак сталої термінології. В універсалі на ґрунти Носачевича на першім плані згадка про військову службу Носачевича, яку той раніш (до Хмельниччини) виконував на коні; що це є повернення ґрунтів (може заселених?) в універсалі, не зазначено і це виступає лише з загального змісту цього універсала г. Богдана. В універсалі Ярмултовському зазначено „приворочаемъ село его власное Вербичи“, але термін володіння не зазначено, лише загальна вказівка — „въ держанню тихъ селъ“, звичайна формула охорони від кривд. В універсалі Артему Красковському з иншою любецькою шляхтою є вираз —