Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/72

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


„заховуючи при добрахъ власнихъ отчистихъ“, далі формула охорони і „такъ яко бы найспокойней добръ своихъ заживали“, і знов-таки спеціяльного терміну володіння тут не ужито. В пізнішім універсалі г. Виговського п. Станісл. Кохановському на його давні ґрунти поминуто саме надання чи повернення ґрунтів, натомість підкреслено охорону маєтків. Бачимо цікавий факт, як універсали, повертаючи шляхтичам (тепер старшині) їх давні землі, зовсім обходять питання про характер дальшого володіння і висловлюються в загальних лише виразах. Друга група універсалів г. Богдана за-для характеристики умов землеволодіння панів з бувшої шляхти уживає термін — посесія, який знала і попередня практика польська: чи то просто „подалисьмо ему въ посесію“, чи то — побічна згадка: „безпечне зоставалъ и зъ грунтовь помененыхъ пожитки, яко посесоръ, заживалъ“. Порівняння виразів оцих універсалів показує нам, що для повернутих та потверджених шляхетських маєтків не вироблено тут в цих універсалах загального спеціяльного терміну, деякі універсали уживають спеціяльних термінів, деякі уникають. Коли взяти універсали слідуючого гетьманування, доби гетьмана Виговського — і тут теж ми зустрічаємо подібну-ж невиробленість термінів володіння. Порівняти універсал Виговського на маєтки Лукаша Носачевича і п. Ів. Домонтовича, п. Ів. Отецького, Стан. Кохановського, Сави Унучка: ми читаємо такі вирази без спеціяльних термінів — „надаемъ… села… въ которыхъ селъ такъ обняттю яко держанню и пожитковъ уживанню“ або „привертаємо ему слободу, грунта его власніе дѣдичніе… якобы въ уживанню тихъ грунтовъ“ чи „въ завѣдованню и уживанню маєтности, названого села и поля до того ж села належачого, такъ же и озера прозиваемого“. Всі ці універсали стосуються маєтків різного походження, частина це давні маєтки потверджені бувшій шляхті, инші це маєтки надані новій старшині: і все-ж-таки ми не бачимо різниці в виразах, яка-б підкреслювала різницю між різними групами маєтків, термінів сталих тут ще нема і ми маємо справу лише з звичайними актовими зворотами. В універсалах г. Юрія Хмельницького теж читаємо — „въ спохойномъ держанню, яко и пожитковъ зъ нихъ уживанню“ чи „до спокойного уживання подаемъ“.

Розглядаючи по актах долю окремих маєтків, не помічаємо в відношенню до потверджених панських маєтків більшої повноти прав, щоб можна було говорити про їх безумовний характер, в відміну від наданих маєтків новій старшині часів Гетьманщини. Запис маєтків від тестя зятеві та дочці, як — наприклад — п. Стан. Кохановського Карпу Мокрієвичу, не виявляє з себе чогось виїмкового, належного лише групі панських давніших маєтків: та й цей таки запис отримує „конфирмацію“ від гетьманського уряду гетьмана Юрія Хмельницького (як „речъ слушная“, що не йде проти загальної провідної думки гетьманського уряду що-до роздавання маєтків на. умовах військової служби старшини).

Отже нема підстави припускати, що гетьманський уряд визнавав за бувшою шляхтою якісь особливі права на її давні маєтки, робив