кого маємо потвердження та нагадування Виговського, Юр. Хмельницького, Бруховецького, Самойловича, Мазепи[1]. Як бачимо, мало не до кожного нового гетьмана мусів удаватися магістрат з скаргою на нові кривди від переїжджих та на неуважність їхню на гетьманські універсали та заборони вимагати зайві стації від міщанства.
Пізніші гетьманські універсали мало чим доповнюють попередні; нових важливих для висвітлення справи рис вони не подають. В однім знаходимо додатки в реєстрі речей, що їх вимагають переїжджі від міщанства в рахунок звичайної стації, але це не змінює справи взагалі: „вытяганьемъ збытныхъ кормовъ, напоевъ, особливо неналежачихъ собѣ поклоновъ, такъ тежъ вымоганьемъ чоботъ, шапокъ, панчохъ, поясовъ, сафяновъ и иншихъ неналежныхъ датковъ не важилися чинити“. Очевидячки, міщанство в своїй скарзі пригадало деякі конкретні випадки здирства.
Подали так само майстратові і деякі подробиці про те, як переїжджі вимагали підвід. „Многіе рожного стану особи частокроть, въ якихъ кольвекъ дѣлѣхъ черезъ ихъ городъ переѣжджаючися, не поглядаючи на жалованные монаршіе их ц. пр. в. грамоты… въ подводу собѣ конѣ зъ возами зъ хомутами у нихъ берутъ и бывають таковыи, же згола ихъ назадъ не ворочають, а иншіе далекимъ поѣздомъ вымордовавши, ледво живые назад вернувши, возы и хомуты забирають“: очевидячки це конкретні випадки, які дуже міщан кривдили. Далі пояснено: „они помененные мѣщане всегда, наймаючи тыи подводы, многую шкоду поносять въ заплаченью оныхъ“. Такі поясніння могли дати самі лиш міщани, які добре знали фактичну основу виконання підвідної повинности та ті витрати, що їх довелося зазнати за-для цієї справи. Риси підвідних тягарів, подані в цій скарзі, повторюються і в пізніших скаргах і инших людей.
Як мотивували міщани своє прохання про зменшення тягарів та полегшення? Стація існувала перед Хмельниччиною і тоді доводилося нормувати підвідну повинність, забороняючи будь-які зайві вимоги. Майстратові могли-б покликатися на цю практику стації попередніх десятоліть, але вони тут не пригадали про давню практику, як це робили в инших випадках. Треба гадати, що гетьманські універсали повторюють мотивування прохань міщанства і з цього можна відреставрувати основне обґрунтування. Очевидячки міщанство підкреслювало своє зубоження, занепад цілого міста, вважаючи це за впливовіший аргумент у справі полегшення. Вже гетьман Богдан так повторював аргументацію міщанства. „Видѣчи мы великое спустошеніе мѣста Кіева, которое обыватели тамошніе отъ войска лядского понесли, и теперь мы тому запобѣгаючи, абы мѣсто наше столечное и церкви божій при вѣрѣ нашой православной христіянской в цѣлости зоставали, вышьменованное мѣсто
- ↑ Надруковано в Ак. Зап. Р., V, деякі передрукував з иншої копії Каманін у статті „Матеріалы Кіевской городской общины“.
