Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 3 (1929).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Обговорення тих намічених поліпшень иноді звязувалося з порівнянням діяльности старост, як дбали про замкові справи деякі з них і як потім наступники їх мало дбали про почате, закидали справу й не думали про дальше їх провадження. Пригадувати попередніх старост та їх плани поліпшень доводилось, наприклад, в Крем'янці. Тут міщанство досить часто пригадувало давній стан споруджень та недавні зміни та поліпшення. Пригадали про побільшення мосту: раніш в тім місці мосту не було, а вже пізніш небіжчик князь біскуп ламав гору задля побільшення валу і в тім місці збудував міст своїм накладом (93). Вказували на одну городню, що була пуста, не зароблена, бо колись небіжчик князь біскуп казав її заробити, а потім до цього часу ніхто її не робив, стоїть вже нероблена (94). В иншім місці кременецькі люди показували городню „велику на бакшті“. Раніш була це звичайна городня на вежі, „простим обичаем була роблена“, а князь біскуп коло того „вчинил болшую роботу и на бакште поставил[1], которое тепер робити не поднимаются“ місцеві люди, бо, треба думати, роботи значно прибавилось проти попереднього, коли робили ту городню Гневош Словицький з Камениці та инші люди з сіл. В вежах зазначали місцеві люди, що піднесено їх вище, небіжчик князь біскуп у тій вежі верх підніс вище та змурував, поробив в вежі світлиці та склепи, а після нього небіжчик Дахно ще вище підніс верх, вивів його „яко би колпаком“, тільки той верх і склеп не збудовані міцно і твердо, потрібують оправи. В вежі „Черленій“ Стан. Фальчевський за пенезі волости Кузминської верх вробив і покрив гонтами. Коло Черленої вежі збудовано за князя біскупа дім великий з моцного дерева на підклітях, п. Фальчевський його „прикрив, а пан Герцик всего его около облепил“ (96). Як бачимо, місцева людність докладно спиняється над тим, як поволі зростали спорудження замку, а разом з тим збільшувалась праця коло направи оцих споруджень, так що місцевий люд вже не згоджувався брати на себе цю направу. Так само і в Житомирі міщани і земяни „не поднимаются робити того мосту для великого недостатку своего и для прибавленія високости“ (Арх. VII, I, 130).

Варто теж зазначити, як місцевий люд зауважує старанно, що збудував те чи инше староста за свої гроші, своїм накладом. В Житомирі підкреслювали, що на дві вежі господар присилав гроші з скарбу і казав то оправовати (Арх. VII, І, 129). Оце нагадування про будову в замку та місті старостинським чи иншим накладом і далі зберегало своє значіння підчас обговорення питань будови чи направи замку.

Деякі спорудження були розпочаті і незакінчені, так само і деякі инші полагодження в замку. Було розпочато спорудження водоймища в замку. „Пан Станіслав з тих всіх верхов (на спижарнях) приправил рури для дощовое води, и тим всім рурам вчинил ринви аж до скрині мурованое, которую скриню в середині деревом вробил и смолою облил, а около муром обвел, которая скриня, яко безводному замку, єсть велми потребна“. Але це все потрібує направи, бо, як оповідає староста, „не может ховати в собі води“:

  1. Там за князя бискупа мешкивали драби і бувала там мша (95).