це все треба було направити і сподівалися на гроші з скарбу господарського (с. 99). Крім того в тому-ж Кременецькім замку князь біскуп почав було робити студню в горі замковій, „вроблено було її сорок латров, тепер тая студня опущона робити“ (с. 100), але працю цю треба провадити далі і довести до кінця. Почато було копання рову та вибирання землі, вибрану землю думали висипати під „стену од Чернечое гори (насипати) аж до самих окон, бо иншого приступу и шкодливого близко прибою ни одкол в том замку нет, толко од тое гори Чернечое“. В середині замку „к той же стенѣ мел (староста) филари муровати яко для помочи стени и для схованія, бо хотя б гвалтовний неприятель оную стену всю вибил з тое гори, тогди би людем у в оном доле незашкодило“. Отже, як бачимо, тут ходило про зміцнення певної частини замкової стіни, тієї як-раз частини від Чернечої гори, де найбільше можна було очікувати нападу ворогів. Треба було зміцнити сами стіни і для цього використати різні заходи і підсипку землі під стіну з боку Чернечої гори і муровані філяри, що мусіло збільшити тут оборону замку. Крім того подекуди треба було вибрати ту зайву землю, там де „набралося песком и гноєм за неопатрностю, (бо) по всему тому замку до небощика князя бискупа доми земянскіи стояли“ (99).
З инших планів направи та полагоджень зазначимо тут пропозицію зміцнити міст у Крем'янці, поставити мурований замість того, що зараз є, „роблений вязем на столпи, которого потреба направляти, а наболей исподу с фундаменту“ (94). Мурований міст розвязав-би справу частої направи, аби тільки була на це „воля и ласкавая помоч его милости господарская“.
Отже, як бачимо, різнородні пропозиції та плани будови й направи тісно звязані з питаннями, які потрібні матеріяльні засоби і на кого ляжуть оці витрати. В деяких випадках обрахунки ускладнялись тим, що будівельні матеріяли не легко було знайти та приставити на місце будови. Хто візьме на себе оці додаткові витрати? На кого можна буде їх покласти та примусити виповнити? В Кременецькій ревізії зазначено: „того каменья сто каменей зложено подъ замокъ на одномъ местъце, а еще две частей его не звожено по горамъ отътуль, где его тесано“ (Арх. VII, І, 25). В иншій ревізії зазначено, що дерева немає близько задля роботи (Źr. dz. VI, 95). Це приносило певні ускладнення в здійсненні планів будови та направи. Хто повинен приставляти оцей матеріял? Міст перед вежею паркановою — зазначає ревізія — дерево на той міст, возять люди з іменей земянських (Арх. VII, І, 165). Млини будують королівським накладом — читаємо в иншій ревізії — а дерево на млин повинні привезти піддані (Арх. VII, II, 112). Ту городню будовано замковим деревом (Арх. VII, І, 166). Як бачимо, практика бувала різноманітна і не було загального одноманітного зразка задля таких будівельних комбінацій. Питання, скільки треба витрат та хто їх візьме на себе, вставало тут постійно. Те-ж саме бувало, коли почали обговорювати і деякі технічні поліпшення. Пригадаємо тут приладдя до роблення гарматного пороху. Деякі ревізії спиняються на опису такого приладдя: w horodni poroch tołkut wodoju u stupę mlynowoy: tołkaczow czotyry — możet ubiti odyn tołkacz od hodyny do
