Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 3 (1929).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


робити (94); коториі Мокренскіі и Костенецкіі земяне перед тим служили на господара е. м. к замку кремянецкому, ніжли, поведають, князь Костентин упросил іх собе за путних слуг (98); а тепер тую волость держит кнегиня Илиная ко Чуднову и той повинности не кажет полнити (Арх. VII, І, 125); а тепер тое село держит кнегиня Илиная ку Чуднову, есть их человека пятдесят, од того часу жадних робот ани повиноватства ку замку не чинят, ани до осади к замку Житомирскому не бувають (VII, I, 151); тогди ж оддано село Крошню брату его Ивану Вороне, дано за пустое ж и тепер шесть чоловека, тую ж тягль тягнули к замку, а робот або оправленя так же не бывало“ (151). Оці всі вказівки про надання сіл шляхті та зменшення матеріяльних засобів замкового вряду викликали мимоволі негативну оцінку такої політики в. князя що-до замкових сіл.

Окрім переходу до шляхти замкових сіл шляхом роздачі великого князя могли бути й инші випадки, які теж приводили до того-ж результату. Кременецьке замкове господарювання постраждало від передачі волостей Королевій. З приводу окремих сіл, їх ухилення від виконання давніх обов'язків зазначали, що ці села перейшли до Королевої: „але Посовчане (наприклад), што на королевую е. м. Кремянцу тягнут, тиі, дей, в той роботе помочни ім бити не хотят“ (VI, 93). Отже тут маємо подібні-ж негативні результати — зменшення замкового господарства через перехід сіл до Королевої є. м., що старанно зазначили ревізорам.

Огляд споживчих запасів замків виявляв тут звичайно значні недостачі. Чи була тут недбайливість старости, недогляд чи, дійсно, староста і не міг зробити більшого з тими матеріяльними засобами, що їх він мав? Придивімось до деяких вияснень ревізій що-до прибутків старостинського уряду. Про фільварки зазначає одна ревізія: „ale iż folwarku na żywność p. staroście nie masz żadnego“, а таким чином тут доводилось визнати, що старості бракує на утримання його людей. З приводу инших замкових прибутків наведемо згадку ревізії житомирської про млинові збори, що млини дають мало, бо людність вдома меле, „żarna w domu maią gdzie sobie do potrżeby zboża mielą“. Про млини та млинові прибутки бували і инші обговорення, наслідком цих обговорень були деякі ревізорські устави, оперті, можна думати, на гадки місцевої людности: так ревізія житомирського замку в уставі про розподіл прибутків з млинів передбачає утримання на замку спеціяльного теслі, що повинен уставичне перебувати на замку задля скоршої оправи, коли-б що зіпсувалось. Це призначення одної третини прибутків млинових, очевидячки, зменшує можливість старостинського уряду розпоряджатися свобідно своєю частиною млинових прибутків, бо крім третини на утримання теслі друга третина повинна йти „на млинаря ведлуг давнего звичаю“.

Мали значіння митні збори для старостинського господарства, але причини хитання цих зборів лежали в такій площині, що вплинути на збільшення було не так легко. Залежало це від стану торгових стосунків та безпечности торгових сполучень: уважність замкового вряду до забезпечення потреб торгових сполучень могла мати лиш невелике значіння. Міщанство не забуває зазначити ті перешкоди, що їх ставить иноді купецькій діяльності старостин-