також в районних, міських і відомчих архівах. Слід також відзначити, що обласні державні архіви укомплектовані кваліфікованими істориками-архівістами, які мають навики наукової роботи. Все це свідчить про те, що одним із центрів краєзнавчої роботи, зокрема центром організації методичної допомоги краєзнавцям-любителям, можуть і повинні стати державні архіви.
У вивченні історії міст і сіл серйозну роль відіграє краєзнавча бібліографія. Для кваліфікованого вирішення тих чи інших практичних питань, для визначення ступеня вивченості проблеми необхідно ознайомитись з літературою. Без знання раніше виданих праць з місцевої історії неможлива робота над документальними джерелами.
Слід відзначити, що краєзнавча бібліографія не стоїть ще на належному рівні і в цій галузі багато треба зробити. Складання краєзнавчих каталогів і їх ведення покладено на обласні бібліотеки. Проте в цій роботі повинні брати участь також інші установи, в першу чергу архіви. Для плодотворної науково-дослідної роботи не тільки обласні бібліотеки, але й архіви повинні мати в своєму розпорядженні повноцінний каталог краєзнавчої літератури.
В деяких архівах приступили до створення, а в інших вже створені картотеки краєзнавчої літератури. Наприклад, у Кіровоградському облдержархіві була переглянута вся тематична картотека книжкового фонду архіву і взято на облік всі книги краєзнавчого характеру. Картотека, складена з них, має два розділи: а) дореволюційний, б) період Жовтневої революції та соціалістичного будівництва. Кожен розділ поділяється на рубрики. У картотеці є картки не тільки винятково місцевої краєзнавчої літератури (статистично-економічні огляди, матеріали перепису населення 1883—1885 рр., журнали засідань земської управи, міської думи, їх звіти, звіти про стан медицини, ветеринарії, народної освіти, звіти заводоуправлінь та інше), а й тієї літератури, в якій вміщено відомості про Єлисаветградщину (циркуляри та звіти Одеського учбового округу, статистично-економічні огляди Херсонської губернії, матеріали для оцінки населених пунктів Херсонської губернії та ін.). Взяті на облік також матеріали про Єлисаветградщину з таких журналів, як «Былое», «Минувшие годы», «Кандальный звон», «Летопись революции», «Красный архив».
Проте краєзнавча література, що знаходиться в цьому архіві,— це лише невелика частина опублікованих праць. В основному вона зберігається в обласних бібліотеках, частково в краєзнавчих музеях й інших установах. Тому слід координувати роботи з іншими установами і спільними зусиллями складати картотеки, як це робиться в Миколаївському обласному архіві. У 1961 р. Миколаївський обласний архів і обласна бібліотека вирішили створити зведений каталог краєзнавчої літератури, взяти на облік всю літературу, що знаходиться в різних устано-
