ще укріплена. Могутній кам'яний собор домінував як над містом, так і над усією навколишньою місцевістю[1].
Третя частина була найбільша за площею, але вона рівна й пласка. Займаючи південну смугу гори, вона була розташована на тій частині миса, яка примикала до суходолу. Це був ремісничо-виробничий район, який захищала ззовні потрійна лінія ровів і валів. «Кінцева частина хребта, відтята глибоким поперечним перекопом, творить там начеб відокремлений горбок височини кількох метрів»[2].
Досі ми говорили про верхнє місто, про гору, але окрім гори в Галичі був також Поділ. «В Галичі, як і в інших великих центрах древньої Русі, була і неукріплена частина міста — Поділ (місцева назва — Підгороддя), розташована біля західного підніжжя Крилоської гори по обох берегах р. Лукви. Площа Подолу найзначніша — до 200 га»[3].
Заслуговує на увагу ще одна характерна риса. «На схід і північ від Крилоської гори, на висотах правого берега р. Лукви, розташовувались пригородні боярські й монастирські садиби древнього Галича»[4]. Цей пояс боярських дворів та монастирів, що оперезував довкола князівський Галич, ілюструє, якою мірою князь, носій вищої влади в князівстві, був зв'язаний в своїх діях і залежний від волі галицьких бояр та церковних владарів.
Галич — типове середньовічне місто, яке несе на собі всі ознаки феодальної доби. Структура міста відображає соціальну структуру суспільства. Кожен з трьох суспільних станів займає в місті свою особливу частину, має свою, окрему, штучно укріплену осаду, відділену від кожної іншої.
Між частинами міста й поділом суспільства на стани-класи існує пряма залежність. Осади в межах міста так само різко розчленовані, як і стани в суспільстві. Кожна з станових осель відокремлена одна від одної валами й ровами, утворюючи замкнуту в собі цілість.
На прикладі Галича видно, що розвиток городищ від звичайного нерозчленованого мисового до розчленованого складномисового полягав не в зміцненні оборони через спорудження двох-трьох ліній укріплень, а в Поділі мисового городища на окремі зміцнені райони. Це свідчить, що процес феодалізації суспільства знайшов відображення так само й в змінах структури го¬
- ↑ «Південна частина города має найвище положення. У домінуючій точці, оподалік першого ряду головних валів, стояв соборний храм, побудований Ярославом Осмомислом («строя доброе Клирос»)… Храм був побудований з уладженням, призначеним для оборони («ecclesia incastellata») (Л.Чечвянський—Я. Хмілевський, вказ. праця, стар. 23).
- ↑ В. К. Гончаров, Археологічні дослідження древнього Галича, стор. 22.
- ↑ В. К. Гончаров, Археологічні дослідження древнього Галича, стор. 22.
- ↑ Там же
