чаються в роботу. На документах архіву дослідниками А. І. Смирновим, А. Л. Журавльовим підготовлений матеріал з історії підприємств Миколаєва, зокрема, заводу ім. Носенка тощо.
В цьому році співробітники архіву приступили до виявлення документів з історії Миколаївського морського порту, століття заснування якого відмічалось у 1962 р. Все більше поширення знаходить створення музеїв з історії заводів і фабрик. Ініціаторами цього часто виступають самі робітники.
Широко йде створення самодіяльних музеїв, які виростають з історико-краєзнавчих гуртків у сільській місцевості. Наприклад, на Львівщині створення народних музеїв набуло масового характеру. Якщо в кінці 1959 р. на Україні налічувалось всього 200 таких самодіяльних музеїв, то сьогодні ця цифра зросла в кілька разів.
Самодіяльні музеї різноманітні. Це музеї-кімнати, присвячені В. І. Леніну, атеїстичні музеї, історико-краєзнавчі, картинні галереї, меморіальні музейні кімнати, присвячені видатним діячам культури, революціонерам тощо.
В цих музеях зосереджено близько шести тисяч різних експонатів. Значна кількість експонатів цих музеїв взята з архівних фондів. І в майбутньому створення експозицій сільських музеїв відбуватиметься в значній мірі за рахунок фотокопій документальних матеріалів.
Народні музеї створено при школах, сільських клубах, колгоспах виключно з народної ініціативи при активній участі краєзнавчого активу з робітників, колгоспників, учителів, учнівської молоді.
Наведемо кілька прикладів. При сільському клубі села Міжгір'я Перемишлянського району було створено музейну кімнату з ініціативи заслуженого вчителя УРСР Дюка. Дюк подарував музею дорогоцінну колекцію монет різних епох, які збирав протягом тридцяти років. Кам'янко-Бузьким районним історико-революційним музеєм ім. В. І. Леніна завідує його організатор колишній член ЦК Комуністичної партії Західної України М. М. Теслюк. Він передав музею багато зібраних ним документів з історії революційного минулого західноукраїнських земель.
Люди віддають у музеї найдорожче, що у них є. Наприклад, музею В. І. Леніна в с. Новому Виткові Радехівського району одна колгоспниця передала цінну реліквію — хустку, яку їй подарувала чеська жінка як учасниці визволення Чехословаччини від фашистів. Цьому ж музею в 1959 р. відомий радянський скульптор Вучетич надіслав у подарунок свій перший варіант скульптури «Перекуємо мечі на рала».
Потяг трудящих до цих музеїв великий. Про це свідчить той факт, що тільки в 1960 р. народні музеї Львівщини відвідало близько 200 тис. чоловік.
