X ст. Відомі також монети Святополка Володимировича та Ярослава Мудрого, але загалом треба визнати, що автократне карбування на Русі не 'прищепилося: місцева монета не витримувала конкуренції з іноземною (арабською); зрештою, в ній не було особливої потреби. Феодальна децентралізація Русі, що розпочалася після смерті Ярослава, мало сприяла зміцненню власного місцевого карбування. В умовах, які утворилися на Русі в кінці XI ст., особливо в XII ст., воно могло існувати лише у вигляді випуску багатолінійних місцевих серій в кожному значному політичному центрі, що утворювало б чималі труднощі для збереження єдиної загальноруської грошової системи. А оскільки так зване феодальне роздрібнення Русі являло собою суто політичне явище і аж ніяк не означало економічної ізольованості удільних князівств, наявність такої системи була необхідною умовою нормального господарського розвитку Русі в цілому. Через відсутність власних родовищ срібла на Русі східні слов’яни і в XI—XIII ст. могли бачити єдине джерело сировини для всякої місцевої монетної серії лише у довізному сріблі, що знову-таки надходило переважно у вигляді готової монети. Робити ж з них нові монети, особливо в умовах ослаблення центральної влади, яка і без того мала досить проблем, було недоцільно.
Тому, мабуть, мають рацію ті дослідники, які вважають, що автократне карбування древньоруської монети в кінці X — першій половині XI ст. мало не стільки економічне, скільки політичне значення: ці монети не могли, звичайно, забезпечити (через свою нечисленність) потреби ринку у загальному еквіваленті, а тим більше витіснити з обігу арабську монету, але мали на меті ще раз ствердити владу київського князя як великого державця. Коли ж ця проблема була розв’язана і значення Русі як держави було визнане всіма народами, потреба в такій Демонстрації відпадала, і тому від власного карбування швидко відмовилися. Натомість головне місце в обігу посідали злитки срібла — гривни, як великі грошові одиниці високої вартості, і ті іноземні монети, які ще зберігали свій характер і цінність.
Нумизматический материал занимает существенное место в системе исторических источников: от него непосредственно зависит разрешение ряда важных исторических проблем в древней истории нашей страны. При этом не-
