Перейти до вмісту

Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/190

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
П. І. Захарчишина
ПАЛЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЬВІВСЬКОГО ПИСЬМА XVI—XVII ст.

Палеографія документів. України періоду XV—XVIII ст. досліджена ще дуже мало, хоч в цей час світська і духовна влада широко користувалась писаним словом. Досі не було звернено належної уваги і на пам’ятки письма, що виникли на західноукраїнських землях[1]. Тим часом, в архівах і бібліотеках Львова та інших обласних центрів збереглася велика кількість документів та інших письмових пам’яток місцевого походження, які є важливим джерелом для дослідження розвитку письма на західноукраїнських землях з XIV ст. Перше місце в цьому відношенні належить Львову, що починаючи з періоду Галицько-Володимирського князівства був великим ремісничим і торговим центром. Тут виникли умови для розвитку культури й письменності. В розвитку письма Львів зайняв одне з перших місць на Україні.

У повідомленні зроблено деякі зауваження про розвиток письма у Львові в XVI—XVII ст. Береться до уваги тільки українське письмо, хоч треба відзначити, що багато львівських документів складено також на латинській, польській і німецькій мовах.

Досліджуючи розвиток письма на західноукраїнських землях в період феодалізму, треба вирішити питання, де були го-

  1. Див.: И. Каманин, Главные моменты в истории развития южно-русского письма в XV—XVIII вв., «Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма в XV—XVIII вв., изданные Киевской комиссией для разбора древних актов», в. 1, К., 1889; И. Колесников, Палеография документальной архивной письменности, журн. «Архивное дело», 1939, № 4/52, стор. 15—35.