У нашій країні діють сотні тисяч установ, організацій і підприємств. Нагромаджені у процесі їх діяльності документальні матеріали мають велике значення, вони відбивають героїчну боротьбу радянського народу за побудову комуністичного суспільства. Перед радянськими архівістами стоїть важливе завдання — виділити з маси архівних матеріалів ті, що служать джерелом для вивчення історії нашої країни, республіки, краю і т. д. Проте відбір і зберігання не завжди проводиться на науковій основі. В деяких установах, обласних і районних державних архівах нагромадилась велика кількість матеріалів, які втратили практичну цінність і лише займають місце в архівосховищах, в той час як справді цінні документи не використовуються, вони знаходяться в непристосованих приміщеннях, псуються і гинуть.
Архівними установами в останній час проведена певна робота в справі поліпшення комплектування державних архівів документальними матеріалами. Експертно-перевірні комісії архівних відділів облвиконкомів перед розглядом відбірних списків вивчають номенклатури справ провідних установ, описи документальних матеріалів постійного зберігання, а в окремих випадках перевіряють якість експертизи архівних документів на місці. Велику роль відіграє визначення нового строку зберігання довідкових матеріалів в діючих установах, зафіксованого в Положенні про Державний архівний фонд СРСР. Головне архівне управління СРСР розповсюдило в минулому році перелік фондів, які підлягають і не підлягають прийому в державні архіви.
Основною причиною недоліків, виявлених у комплектуванні
