З XIV і до початку XX ст. лев був невід'ємною частиною багатьох львівських печаток — ради, лави, магістрату, цехів, братств, товариств. Зображенням лева користувалися ремісники та купці для позначення свого товару. Символічний лев прикрашував багато міських будівель, укріплень тощо.
Про середньовічний герб міста Львова довідуємося з архівних джерел. Він був затверджений 27 січня 1526 р. польським королем Зигмунтом І. Оригінал документа зберігається в архіві і засвідчений малою канцелярською печаткою[1]. Зображення герба таке — відкриті міські ворота з трьома вежами, в воротах стоїть вільний лев, подібний до лева, зображеного на печатці, яка була на грамоті галицько-володимирських князів (Андрія і Льва II) від 9 серпня 1316 р.
Гербом міста як водяним знаком користувалася папірня в Брюховичах коло Львова[2]. Іван Федоров, друкуючи «Апостол», вмістив його на останній сторінці[3]. В давніх міських книгах також знаходимо як суперекслібріс герб міста Львова[4].
1586 р. в кафедральному костьолі бургомістру Станіславу Ансерину було вручено привілей папи Сикста V, який затвердив герб Львова із зображенням лева, однак додавши йому із свого герба «три гори і восьмикутну зірку». Архієпіскоп Соліковський, виголошуючи проповідь в костьолі при врученні нового герба міста з папськими додатками, з великим задоволенням говорив про затвердження і зміни папою герба Львова: «…столиця Русі Львів,— говорив він, — серед зіпсутого народу і від лона католицької церкви через грецьких обманщиків відірвана. З цього приводу намісник божий наш Сикст V для льва вашого пояс рицарський дає, який виблискує трьома зірками і три гори із зіркою на вічні часи, як відзнаку тріумфальну»[5]. Однак, незважаючи на дарування львівському леву папських додатків, в архівних документах і надалі зустрічаємо відтиснуті печатки з зображенням руського лева, про якого йшла мова вище.
Майже на протязі всього XVII ст. використовувались старі печатки. Лише у 1694 р. зустрічаємо печатку, де в спільному колі
- ↑ ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 131, on. 1, спр. 195.
- ↑ ЦДІА УРСР у м. Львові, Львівська війтівська книга за '1599—1602 рр., ф. 52, оп. З, т. 308; Водяний знак Брюховицької папірні опублікували: К. Вadeckі, Znaki wodne w księgach archiwum miasta Lwowa 1382—1600, Lwów, 1928, tabl. XX; O. Maцюк, До історії українських папірень XVI ст. та їх водяних знаків, Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР, № 5, К., 1962, стор. 18—19.
- ↑ Іван Федоров, Апостол, Львів, 1574. Зберігається у відділі рідкісної книги Львівської бібліотеки АН УРСР.
- ↑ ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 52, оп. З, т. 761 за 1626—1630 рр.; т. 765 за 1663—1668 рр.; т. 813 за 1767 р.; т. 850 за 1742 р.; т. 864 за 1731 р.; т. 866 за 1739 р., 1740 р., »1744 р., 1769 р.; т. 876 за 1635 р.; т. 890 за 1737 р. та ін.
- ↑ К. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, стор. 27—34.
