4. S PISTORUM LEMBURGENSIUM — П[ечатка] пекарів львівських
5. S SYTORUM LEMBURGENSIUM — П[ечатка] шевців львівських
6. S. BRASEATORUM — П[ечатка] пивоварів.
7. SIG[I]LLUM CERDONVM — Печатка гарбарів.
8. S+PELLIFICUM+LEMBURGENSIUM [1]— П[ечатка] кушнірів львівських.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/252}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Порівнявши легенди печаток з текстом грамоти, встановлюємо відсутність двох печаток: кравців і лимарів з сідельниками.
Написи досліджуваних печаток складаються з двох-трьох слів і мають певну стандартну форму: перше слово — «sigillum», що значить «печатка»; друге слово — назва цеху; третє слово — «lemburgensium» — «львівських». В написі невідомої печатки чотири слова. Як видно з грамоти, у Львові «був тільки один цех лимарів з сідельниками, назва якого складалась з двох слів. Виходячи з тексту грамоти і сталої стандартної форми написів печаток, можна скласти гаданий напис: «Sigillum corigiatorum et sellatorum lemburgensium».Співставивши цей напис з нерозбірливою легендою печатки, читаємо, нарешті, дійсний напис: «+Sigillum+sellatorum+corrigiatorum+lemburgensium» (Печатка+сідельників+лимарів+львівських).
Аналіз цехових печаток показує, що їх написи відповідають всім вимогам середньовічного правопису. Закінчення слів в легендах вірні, узгоджені одне з другим, як правило, вони стоять в родовому відмінку. В легендах поширені скорочення, так зва-
- ↑ Помилка в слові допущена різьбярем.
