У 1959 р. під час археологічних досліджень Воїнського городища — залишків древньоруського літописного міста Воїня — була знайдена висла свинцева печатка (рис. 1), яка становить інтерес не тільки як рідкісна пам'ятка сфрагістики, а й як історичний документ[1]. Цей інтерес зумовлюється умовами її знахідки.
Воїнське городище розташовувалось на околиці села Воїнської Греблі Градизького району Полтавської області, на низькому правому березі річки Сули біля її гирла. В зв'язку із спорудженням Кременчуцької ГЕС воно опинилось тепер на дні Кременчуцького моря. В процесі розкопок з'ясувалось, що Воїнь був своєрідною укріпленою гаванню, куди могли заходити для формування у великі каравани кораблі руських купців; які направлялись у Візантію. Цим Воїнь дуже нагадує інше древньо-руське місто на Дніпрі — Вітачев, який, за повідомленням візантійського імператора Костянтина Багрянородного (X ст.), був збірним пунктом і перевалочною базою для руських кораблів, що пливли великим водним шляхом «з варяг у греки». Тому не дивно, що торгівля відігравала в господарському житті Воїня головну роль. Так, про широкі торговельні зв'язки Воїня з Візантією свідчать численні знахідки візантійських амфор, в
- ↑ Дослідження Воїнського городища проводилось протягом 1956—1959 рр. Кременчуцькою древньоруською експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом В. К. Гончарова і В. І. Довженка. Див.: В. К. Гончаров, В. А. Богусевич, Р. А. Юра, Раскопки древнерусского города Воиня в 1956 году, Краткие сообщения института археологии, в. 8, К., 1959, стор. 60—61; Р. О. Юра, Археологічні дослідження городища Воїня, «Український історичний журнал», 1960, № 1, стор. 149—151.
