яких, як відомо, привозили на Русь вино і маслинову олію, а також візантійських монет XI—XIII ст. Цікаво відзначити, що в одному з господарських приміщень городища знайдено масивні свинцеві гирі.
 Рис. 1-а. Висла свинцева печатка з
Воїнського городища. Лицьовий бік (збільшено у два рази). |
 Рис. 1-б. Висла свинцева печатка з
Воїнського городища. Зворотний бік (збільшено у два рази). |
Найбільш ранній матеріал, який знайдено на Воїнському городищі, може бути віднесений до кінця X ст., хоча в літописах Воїнь вперше згадується під 1055 р. Це дозволяє нам розглядати Воїнь як одне з міст-фортець на Сулі, що були збудовані ще при київському великому князі Володимирі Святославичі з метою охорони південних кордонів Русі. Дуже вигідне стратегічне положення Воїня дозволяло контролювати судноплавство як по Дніпру, так і по Сулі. Остання згадка про Воїнь в наших літописах відноситься до 1147 р., хоч є всі підстави вважати, що остаточно життя в ньому припинилося лише під час татаро-монгольської навали.
Висла печатка була знайдена на відстані біля 4 м на північ від залишків великого наземного житла XI ст., що знаходилось на терасовидній площадці городища (ділянка № 3, квадрат 2Г, глибина 0,4 м, інвентарний № 12). Печатка має вигляд овального диска (діаметри — 30—35 мм) товщиною 3 мм; сам штемпель круглий (діаметр — 27 мм). У товщі диска зберігся наскрізний отвір для шнура. На лицьовому боці печатки зображено на повний зріст безбородого чоловіка у парадному імператорському (або князівському) вбранні. На голові у нього імператорський вінець-орната, від якого до плеч спускаються підвіски — препендулії на зразок тих, що зображуються на візантійських монетах та сребрениках Володимира Святославича. На шиї — обруч, тобто шийна гривна. Пишний одяг, що нагадує епітрахіліон, має прикраси у вигляді горизонтальних рядків крапок, що відмежовуються один від одного горизонтальними рисками. З-під одягу видно ноги, взуті в чоботи. В правій руці
