В літературі утвердилася точка зору, що для розуміння мір довжини, поверхні, ваги, рідини, сипких тіл, системи грошової лічби і т. ін., які вживалися на Україні, необхідно і достатньо вивчити російську і польсько-литовську історичні метрології. Цієї думки дотримувався М. Єрофеїв, автор праці «До питання про стародавні українські міри, вагу і грошову лічбу»[1]. По суті справи, ця точка зору полягає в запереченні історичного існування специфічно українських мір.
Звичайно, для розуміння українських мір необхідно вивчити російську та польсько-литовську (почасти і австро-угорську і кримсько-татарську) історичні метрології. Адже різні частини України протягом століть входили до складу Росії, Литви та Польщі, й українські міри в величезній більшості випадків носили назви російських та польсько-литовських мір. Але це вивчення не можна визнати за достатнє. Треба ще вивчити джерела з історії України з точки зору метрології, вивчити, чому саме дорівнював у різних місцевостях України морг поля, берковець ваги і т. ін. і скласти метрологію, яка відбивала б дійсні розміри мір, що історично діяли на Україні, а не обмежувалась би вказівкою на те, що за польсько-литовською метрологією морг дорівнював 1560 квадрових сажнів, що за російською метрологією берковець дорівнював 10 пудам і т. ін.
Вірно й те, що в різних місцевостях під одною і тою ж назвою вживалися часто різні по суті міри, але не можна обмежитись цією констатацією, не можна лишати поза увагою специ-
- ↑ Див. «Роботи з метрології», зб. статей, ч. 2, Харків, 1927.