фічність мір, які існували на Україні, під приводом, що на периферії, звичайно, міри бували більші, ніж у центрі.
Автор цих рядків на базі вивчення ряду явищ в галузі мір, що вживалися на Україні, висловлює певну гіпотезу щодо характеристики однієї особливості української історичної метрології.
В XVIII–XX ст. на Правобережній Україні шнур і морг були ідентичними поняттями: шнур дорівнював моргу[1], тоді як у Польщі і Литві шнур дорівнював лише одній третині моргу.
В маєтках графів Потоцьких на Уманщині і південній Брацлавщині в XVIII — першій половині XIX ст. морг (шнур) дорівнював, як це постійно зазначалося в інвентарях, 30 тисячам квадрових ліктів[2]. Як відомо, литовський лікоть дорівнював 14,66 російських вершків, старий польський лікоть — 13,44 російських вершків, а новий польський — 13 російським вершкам. Коли взяти останній — мінімальний еквівалент ліктя, то морг або шнур в маєтках Потоцьких в XVIII — першій половині XIX ст. дорівнював 2203 квадратних сажнів, тобто був значно більший, ніж максимальний еквівалент морга (1560 кв. с.) в Польщі і Литві.
В маєтках графів Браницьких на Київщині і Волині в першій половині XIX ст. морг хелминської міри дорівнював 1327 кв. с.[3], тобто був більший, ніж морг хелминської міри в Польщі, де він дорівнював 1231,5 кв. с. (старий хелминський морг) або 1272 кв. с. (новий хелминський морг). Отже, і тут під старою польською назвою розумілася інша і при тому більша міра.
Міра сипких тіл «шафунт» у Польщі дорівнювала 400 фунтам. У Рижанівській поташарні Потоцьких на Київщині шафунт дорівнював 436 фунтам[4].
Міра сипких тіл «берковець», що дорівнювала у Росії 10 пудам, у цукровій промисловості на Правобережній Україні в XIX і навіть на початку XX ст. вважалася рівною 12 пудам: тільки за таким еквівалентом приймався цукровий буряк цукрозаводчиками в українських селян.
У багатьох інвентарях поміщицьких маєтків на Україні в XVIII — першій половині XIX ст. рік прирівнювався …53 тижням. В них зазначалося, що селяни зобов'язані робити на поміщика або орендаря на протязі 28 літніх тижнів, по 3 дні на тиждень, а на протязі 25 зимових тижнів по 2 дні. Можна було б вважати, що в цих інвентарях трапилась помилка, адже навіть високосний рік, що буває раз на чотири роки, дорівнює тільки 52 тижням і 2 дням, простий же рік — 52 тижням і 1 дню. На-
