Перейти до вмісту

Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/290

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

справді тут не було жодної помилки, що стверджується повторенням цієї вимоги в багатьох інвентарях. Господарський рік починався 13 березня і закінчувався 12 березня наступного року. Якщо 13 березня припадало на середу, то 12 березня наступного року припадало на четвер. Поміщики і орендарі, прагнучи викачати з селян максимум додаткової праці, вимагали, щоб селяни робили в перші дні року (середу—суботу, 13—16 березня), як за тиждень і останні дні року (понеділок—четвер, 9—12 березня) теж як за тиждень. Отже, рік для українських селян-кріпаків дійсно дорівнював 53 тижням…

Робочий день для селян-кріпаків Правобережної України навіть за інвентарними правилами 1848 р. тривав літом з 5 годин ранку до заходу сонця, тобто дорівнював 15—16 годинам і більше[1].

В Брацлавському воєводстві в кінці XVIII ст. була в обігу найдрібніша грошова монета денар або денарій, що дорівнювала одній вісімнадцятій частині гроша. В Польщі і Литві ця монета, що була введена в обіг за Казимира III в першій половині XIV ст., повністю вийшла з обігу внаслідок революції цін і знецінення металу ще в середині XVII ст. А на Брацлавщині вона була в обігу ще майже два століття[2]. Масштаб цін на Україні був значно менший, ніж у «метрополіях» — Литві та Польщі.

Отже, протягом століть Україна була країною великих орних площ і великих мір поверхні та ваги, країною найінтенсивнішої панщини і довгих робочих днів і років, була країною найдрібніших грошових монет і найнижчих цін на місцеві вироби. Вона була колонією Литви і Речі Посполитої, напівколонією царської Росії. Це й наклало свій відбиток на українську історичну метрологію.

Хоч Україна не мала своєї Головної палати мір і ваги, хоч до грудня 1947 р. вона не була суверенною державою, але польсько-литовські та російські міри не просто вводилися на українській території і не просто перехрещувалися та комбінувалися. Ними визначалися на Україні й інші розміри площі та ваги, навіть іншої довжини день та рік і масштаб цін, ніж у Польщі і частково в Росії. Особливості історичного розвитку України зумовили й специфіку українських мір. Вони мали яскраво виражений колоніальний характер.

 
  1. Правила для управления имениями по утвержденным для оных инвентарям, § 13, примітка «г».
  2. ЦДІА УРСР, ф. 49, оп. 2, спр. 514.