Одним з найбільш поширених видів історичних джерел на Україні в XVI — XVIII ст. є літописні записи. Вони торкаються астрономічних і метеорологічних явищ, воєнних подій, культурних справ, життя видатних людей, інколи і переживань самих авторів записок тощо. Подекуди такі історичні записи виростали в літописи. Літописним записам в Галичині особливу увагу приділив історик Антін Петрушевич[1]. Він почав систематично збирати ці записи і опублікував їх під заголовком «Сводная галицко-русская летопись» у шістьох випусках (1874 — 1897 рр.)[2]. Основний недолік цієї великої і цінної праці полягає в тому, що Петрушевич не опублікував повного тексту окремих літописів, а розбив їх на окремі роки і помістив у різних випусках «Сводной летописи». Через це важко реконструювати повністю будь-який літопис і показати, які роки він охоплював та яким був його зміст. Але і при цих недоліках «Сводная летопись» залишається єдиним виданням, на основі якого можна досліджувати давнє літописання Галичини. Публікації інших дослідників — І. Франка, В. Антоновича, І. Свєнціцького, А. Крижановського — дають тільки невеликі доповнення.
- ↑ Див. А. Петрушевич, О важности исторических записок яко источнице (!) для нашей истории, «Науковий сборник, издаваемый галицко-русской матицею», Львов, 1865.
- ↑ Випуски «Сводной галицко-русской летописи» (далі — Свод, лет.) не мають єдиної нумерації. Цитуємо їх за нашим поділом: І — літопис 1600 — 1700 рр.; II — доповнення 1600 — 1700 рр.; III — літопис 1700 — 1772 рр.; IV — літопис 1772 — 1800 рр.; V — доповнення 1700 — 1772 рр.; VI — доповнення 1772 — 1800 рр.
