Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/66

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Деревлянській Волиці (Кам’ян-сько-Буського району) є запис про наступ турків 1762 р. та інші події[1]. У селі Знесінні під Львовом зберігся опис перебування шведських військ у Львові в 1704 р.[2] З Белза (Забузького району) дійшли записки про пожежі міста 1637 та 1644 pp.[3], з Вербиці (того ж району) згадка про війну 1638 р.[4] Записки з Нових Стрілиш, (Ходорівського району Львівської області) 1681 — 1691 pp. торкаються місцевих справ, зокрема згадують про появу сарани [5]. Записки з Каба- ровець (Зборівського району Тернопільської області) повідомляють про голод 1795 р. та про теплу зиму 1796 р.[6] З Маркополя (Бродівського району Львівської області) є звістка про похід російських і українських військ 1733 р.[7]

Найдавніша з літописних записок з Перемишля відноситься до 1737 р.[8] В записках із Дубрівки біля Перемишля є дані про будівництво перемишльських церков 1748 — 1772 pp.[9] З неназваної місцевості під Перемишлем походять літописні записки про похід татар 1672 р. та про різні метеорологічні спостереження 20-х років XVIII ст.[10] 3 невідомої місцевості відомості про боротьбу між польськими панами та про пригнічення населення у 1768 — 1769 pp.[11]

Із міста Самбора збереглися записки 1656 — 1748 pp., між ними є згадки про похід Юрія Ракоція на Галичину 1657 р.[12] У монастирі в Лаврові (Старосамбірського району Львівської області) записано ряд подій 1679 — 1714 pp. — про сарану, хлібну дорожнечу, вчасну весну та ін.[13] В Хишевичах (Рудківського району Львівської області) були складені літописні записки 1716 — 1796 pp., одна з них розповідає про закриття перемишльським епіскопом церков у селах одного з польських панів за те, що той призначив десятину на священиків[14].

У місті Стриї учитель (прізвище невідоме) церковної школи зробив записи про похід російських і українських військ в Галичину 1655 p., про татарський набіг 1699 р. та ін. В тому ж рукописі зберігся широкий опис нальоту сарани 1748 р.[15] Д. Ференсович, священик з Березини (Миколаївського району Львівської

  1. Свод, лет., І, стор. 170 — 171.
  2. Свод, лет., III, стор. 24 — 25.
  3. Свод, лет., II, стор. 202, 227.
  4. Свод, лет., І, стор. 82.
  5. И. С. Свенцицкий, Опись, стор. 7.
  6. Свод, лет., IV, стор. 379, 389.
  7. И. С. Свенцицкий, Опись, стор. 30.
  8. Свод, лет., III, стор. 139 — 140.
  9. Свод, лет., V, стор. 248, 276 — 277; VI, стор. 2.
  10. Свод, лет., І, стор. 134, 170, 207; III, стор. 101, 106.
  11. Свод, лет., III, стор. 285, 288.
  12. Свод, лет., І, стор. 125, 126, 228, 244; III, стор. 2, 180.
  13. Свод, лет., І, стор. 194, 228, 252 — 253, 264; III, стор. 2, 70.
  14. Свод, лет., III, стор. 75, 148, 150; IV, стор. 389.
  15. Свод, лет., І, стор. 123 — 124, 125, 228, 239 — 240, 261, 263; III, стор. 180.