Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ній формі розповісти про героїчні подвиги українського народу і донести їх до майбутніх поколінь[1].

Саме завдяки цьому Львівський літопис займає перше місце в українському літописанні того періоду.

Літопис Підгорецького монастиря (Олеського району Львівської області). Повна назва його така: «Синопсис или краткое собрание історії і созиданія святия обителі общежительная Подгорецкия, древле іменуємия Плісницкая, купно ж і вспоминаніє о сооруженії святия церкве Преображенія Господня, в той же святой обителі, списася року божія 1699 р.» Рукопис мав 150 сторінок, але сам літопис займав тільки 60 сторінок, а решта — це документи Підгорецького монастиря, інвентарі, реєстри- книг та іншого майна.

Літопис склав священик Успенської церкви Василь. Закінчуючи роботу, він викладає свою мету у таких словах: «Сія вся списати і в краткую собрати Синопсис понудихомся не коєго либо ради тщеславія или над інії святия обители превозноше- нія, но видяще, яко всі умираєм і аки вода розливаємся по реченії Токунтянцні, всякоє же писаніє умирати необиче».

Літопис охоплює роки 1585 — 1729. Записи в основному стосуються історії Підгорецького монастиря. Починається літопис місцевим переказом, зв’язаним з колишнім містом Пліснеськом, від якого залишилося відоме городище: «1180 року гони Батий Єлену княжну, але і церков сію в то время тая же сору- жи княжна, граду Пліснецку тогда бивши разоренну». Далі описано заснування монастиря ченцем Зосимою 1583 р. та інші відомості з історії монастиря. Із подій ширшого значення згадано тільки турецький похід 1672 p., бій під Журавном 1676 p., похід Собєського під Відень 1683 p., відвідання монастиря цим же королем 1687 p., подорож ігумена П. Ломиковського до Москви 1689 р.

Літопис опублікований в «Сводной летописи» А. Петрушевича[2]. Є також більш повне видання Івана Франка[3].

Добромильський літопис С. Коростенського. Складений Симеоном Коростенським, намісником церкви Різдва Богородиці в Добромилі (Львівської області)., він охоплює 1648 — 1700 pp.[4]

  1. Беручи до уваги, що в Інституті історії АН УРСР О. А. Бевзо підготовлена спеціальна монографія, присвячена Львівському літопису, не даємо ширшої характеристики цієї пам’ятки.
  2. Свод, лет., І, Стор. 130, Д35 — 138, 148 — 149, 171 — 172, 181 — 183, 204, 208, 212, 215 — 218, 219, 224, 227 — 228, 238 — 239, 243; Свод, лет., II, стор. 42.
  3. Мирон (Франко І в.), Летопись Подгорецкого Монастыря, журн. «Киевская старина», 1890, кн. 7, стор. 122 — 128.
  4. Свод, лет., І, стор. 102, 109, 115, 123, 126, 169, 176, 177, 179, 181, 199, 204 — 205, 229, 239, 246, 262, 264; з копії, яка належала Добромильському монастирю. Повне видання — «Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси», К., 1888, стор. XI, IX — XI, X, 239 — 240, з рукопису бібліотеки Оссолінських, № 2166.