Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/106

У 1698 р. вдова короля Собеського Марисенька видає спеціальний універсал проти купців, міщан та підданих, які «від Черниляви нові знаходять доріжки, минають Яворів, щоб не платити мита»^[1]. З цього бачимо, що у XVIII ст. Ярославський шлях через Яворів на Львів був навіть чужинцям добре знайомий, хоча існував примус подорожувати на Перемишль і Городок.

Давню традицію мусила мати й «дорога солярка». Ще в 1588 р. король Сигізмунд затвердив для м. Яворова право на склад «солі Русі або Толпи»^[2], тобто руської солі в топках. Під цією назвою дорога записана 1788 р. громадськими присяжними, що відмежовували с. Дрогомишль від Липівця і Будимира^[3]. Таким чином, маємо досить точно окреслений соляний шлях: з Прикарпаття він проходив на Городок, далі через Яворів, села Дрогомишль і Будимир до Любачева, звідси, очевидно, в Польщу. На інших напрямках у Йосифінських метриках Яворівщини цієї назви шляху немає.

В рукописних джерелах наводиться чимало топонімів нив міщан Яворова. Наприклад, зразу за валами зеленіли «міські рілі»^[4]. При старому Ярославському шляху названа нива «на Городіку». Біля неї поля: «на Високій», «на Крушнику», «на Розпутті», «Ставки», «на Пісочній», «на Грабнику», «Короткі рілі» і т. д. На межі з Краковецькими лісами і селами Порудно та Поруденко зустрічаємося з такими найбільш характерними топонімами: «Очерети», «Млиниська», «Лужанка», «від Гаті», «Божник», «на Радейковім», «Яречкова», «на Ковалівці». З гідронімів найцікавіші: «лотока Старожичі», «озеро Олеське», «озеро Задний Бірок», «на ниві Очерети», «Лотока дурна»^[5]. Межу Великого Передмістя від с. Поруденко утворювала річка Шкло.

Палітра географічних назв м. Яворова та суміжних сіл така багата і барвиста, що в одній статті важко їх навіть перерахувати. Тому спробуємо лише виділити головні групи топонімів.

Перша і найбільша група топонімів говорить про хліборобський характер давніх поселень Яворівщини. Це численні назви нив — «загумінки», «загороди», «пасіки», «луги», «великий луг», «красний луг», «на Пісковім», «на Пісочній», «на Пісчис-

1. Baliński. Starożytna Polska, т. II, стор. 1400.
2. J. E. Chrząszcz. Przywileje miasta Jaworowa (XIII Sprawozdanie dyrekcji państw. gimnazjum w Jaworowie na rok szk. 1931/32, № V).
3. ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 19, оп. ХІІІ, спр. 34, фасія податкова, нива № 11.
4. Там же, спр. 93, фасія міста, нива № 1, розмежування, п. 10.
5. Там же, фасія поділу Вел. Передмістя, ниви № XIV, XVII-XXIV і акт розмежування, п. 21, 28, 32, 34.