особливо помітно при каталогізації і користуванні каталогами, коли доводиться їх дублювати з метою поліпшення інформації і пошуку необхідних даних. Тим часом застосування найпростіших засобів механізації — карток з крайовою перфорацією — при каталогізації архівних фондів дозволить уникнути дублювання.
Кібернетика лише починає входити в архівну справу, однак вже зараз з певністю можна говорити про позитивні наслідки цього процесу.
На зміну оригіналам документів прийдуть їх мікрофотокопії. При цьому частина найважливіших і найцінніших оригіналів буде залишена як страхові фонди, переважна ж більшість оригіналів документів після мікрофотокопіювання буде знищена. Архіви стануть компактними, а їх наближення до науковців і трудящих — максимальним.
Архівна система майбутнього буде заснована на розподілі інформації між центральними, галузевими і вузькогалузевими службами. Такій системі повинна відповідати і будова архівних установ. Незалежно від місця зберігання документа при кожному запиті треба буде спочатку встановити відповідну службу, а потім шукати його. Лише за цих умов відпаде необхідність у негнучких універсальних класифікаційних схемах, і архівні матеріали використовуватимуться найбільш доцільно[1].
ГЛАВНЫЕ ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ АРХИВНОГО ДЕЛА НА УКРАИНЕ
(1917-1965 rr.)
В статье дается краткая характеристика главных этапов развития архивного дела на Украине в послеоктябрьский период.
Тяжело отразились на состоянии архивов Украины гражданская война и немецко-фашистская оккупация, во время которых погибли ценнейшие документальные материалы, исчисляющиеся миллионами единиц хранения.
Отправной точкой архивного строительства на Украине после Октябрьской революции явился декрет от 1 июня 1918 г., подписанный В. И. Лениным.
Сложный процесс формирования системы архивных учреждений продолжался вплоть до Великой Отечественной войны.
Не менее сложные проблемы возникли в послевоенный период. В статье освещается, как происходило упорядочение документальных материалов в госархивах и комплектование их новыми документами, как развивалась научная жизнь в архивных учреждениях республики. Намечаются дальнейшие пути организационной и научно-исследовательской деятельности государственных архивов Украинской ССР.
- ↑ Г. Г. Воробьев, вказ. праця, стор. 27.
